Вольфганг Ішингер: Систему ПРО в Європі треба створювати разом з Росією

Вольфганг ІшингерГлава Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер вважає, що НАТО і Росія можуть і повинні домовитися про спільну систему безпеки в Європі. Одночасно дипломат застеріг від надмірних очікувань.

У першій половині вересня поступило декілька повідомлень, що свідчать про те, що США досягли прогресу в установці елементів системи ПРО в Європі. Так, 2 вересня власті Туреччини дали згоду на розміщення в їх країні протиракетних радарів, 13 вересня Румунія погодилася надати місце для американських ракет-перехоплювачів, а 15 вересня набула чинності аналогічна угода з Польщею. У Росії за цими подіями спостерігають з тривогою, яка посилюється. В інтерв'ю глава Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер (Wolfgang Ischinger) пояснив, чому розуміє стурбованість Москви і запропонував компромісний варіант загальноєвропейської системи протиракетної оборони, створеної за участю Росії.

- Ви можете зрозуміти стурбованість Росії у зв'язку з реалізацією планів НАТО по створенню ПРО в Європі?

Вольфганг Ішингер:
Так, з військово-стратегічної точки зору я дуже добре розумію стурбованість Росії. Тому так важливо, щоб були знайдені можливості для розробки загальної з Москвою системи європейської безпеки, як було заявлено на саміті у Лісабоні (саміт НАТО за участю Росії 19-20 листопада 2010 року. - Ред.). Разом з колишнім міністром закордонних справ Ігорем Івановим і відомим американським сенатором Семом Нанном я входжу до робочої групи "Евро-Атлантична ініціатива в області безпеки". Незабаром ми проведемо завершальне засідання, після якого представимо в Києві свої пропозиції, як створити загальну систему протиракетної оборони в Європі.

На саміті НАТО в Лісабоні в листопаді 2010 рокуЯ впевнений, що ми зуміємо показати обом сторонам - як Росії, так і НАТО - можливості для компромісів. Поки і у Вашингтоні, і в Москві ще багато впливових військових і політиків, які виступають проти спільного проекту з різних міркувань. Але я особисто переконаний, що нам вкрай важливо усунути цю перешкоду на шляху співпраці між Заходом і Сходом. Адже дуже легко довести, що наші стратегічні оборонні інтереси, особливо в питаннях протиракетного захисту, не суперечать, а доповнюють один одного. Все впирається в те, щоб це переконливо продемонструвати. У принципі, я настроєний оптимістично.

- А ось МЗС Росії поки, схоже, не бачить особливих приводів для оптимізму, заявляючи, що діалог по ПРО забуксував. Ви напевно пам'ятаєте, що ще в липні генсек НАТО Расмуссен заявив в Сочі, що не бачить перспектив спільної з Росією системи оборони від балістичних ракет. Нарешті, у вересні поступили повідомлення про активізацію розгортання американської системи ПРО в Європі.

- Ми поженемося за ілюзією, якщо буквально розумітимемо слова про загальну систему протиракетної безпеки, тобто, якщо уявлятимемо собі спільно розроблену і побудовану систему із загальним управлінням. Це і справді був би на сьогодні дуже амбітний проект. Але що я вважаю реалізовуваним, і що відповідало б загальним інтересам, так це з'єднання російської системи ПРО з елементами протиракетної системи НАТО. Дві системи можна було б зв'язати за допомогою загального центру обміну інформацією. Це технічно набагато простіше, але підвищило б ефективність двох систем, дало б синергетичний ефект.

- Офіційно Німеччина не висловлює своєї позиції в суперечці про ПРО. Міг би Берлін, враховуючи хороші відносини як з Вашингтоном, так і з Москвою, допомогти в пошуку компромісу?

- Я думаю, що уряд ФРН не здійснює ніякої помилки, коли прагне триматися подалі від дебатів на цю тему. Тому що це, в першу чергу, справа Росії і США. Але на неофіційному рівні, де обговорюються можливі рішення, було б правильно і необхідно, щоб такий важливий член НАТО, як Німеччина, брав участь в обговоренні перспектив загальноєвропейської системи безпеки. Саме тому я включив цю тему до порядку денного Мюнхенської конференції з безпеки, вона обговорюватиметься і наступного року. І тому я сам беру активну участь в підготовці компромісних рішень.