Американський радар в Україні як символ перезавантаження

оточення Росії військовими базамиЗ року в рік американські президенти, підтримуючи видимість хороших відносин з їх російськими візаві, наполегливо проводили в життя плани оточення Росії військовими базами. Тепер цей план називається "перезавантаження".

Дідусь Фрейд говорив, що обмовки і описки трапляються, коли істинні бажання і наміри незалежно від того, хто говорить прориваються крізь брехню, яку ми хотіли б вимовити насправді. У Фрейда є маса прикладів такого роду.

Одна неохайна газета, звинувачена в продажності, взялася опублікувати гаряче спростування. Стаття була написана і по кілька разів прочитана автором і редактором і була визнана повністю готовою до друку.


Раптом з'являється коректор і звертає увагу на маленьку помилку, ніким не помічену. Відповідне місце ясно свідчило: «Наші читачі засвідчать, що ми завжди найкорисливішим чином відстоювали суспільне благо». Само собою зрозуміло, що повинно було бути написано: «самим безкорисливим чином».

Так продажність газетярів маніфестувала сама себе. Коли Хіларі Клінтон піднесла Сергію Лаврову кнопку з російським словом ”Перезавантаження”, символізуючи ”новий” етап в російсько-американських відносинах, то Лавров звернув увагу на те, що взагалі-то на американській кнопочці написано ”Перевантаження”, що має прямо протилежний сенс.

”Хороша помилочка, - подумала тоді Хіларі - замість Reset написали Overcharge!” Тепер з'ясовується: написали те, що і хотіли.

Тільки ми прониклися подякою до Обами за те, що він викинув проект ПРО в сміттєву корзину, як з'ясувалося, переживати почуття вдячності рано. Помічник міністра оборони США з питань міжнародної безпеки Олександр Вершбоу авторитетно заявив, що в Кремлі після відміни ПРО спостерігалася ейфорія.

Відмітимо, по-перше, що у цього Саші цікава посада. Вони з босом, хоч і працюють в міністерстві, що відповідає за оборону тільки одних США, одночасно тягнуть на собі, як видно з посади, лямку забезпечення безпеки всього світу. А може, навпаки, забезпечення глобальної небезпеки?

По-друге, звідки інформація про ейфорію? Пам'ятається, і Путін, і Мєдвєдєв висловилися про відміну ПРО дуже стримано, без жодних усмішок. Але у розвідки США є свої очі і вуха в Москві, які бачили як наші розчервонілися президент і прем'єр-міністр, узявшись за талії профільних міністрів, водили хороводи, горланили пісні і бігали по Кремлю з шампанським в руках.

Далі обізнаний Вербшоу заявив, що, мовляв, рано раділи, і зараз ”російські офіційні особи” усвідомили, що новий план передбачає розгортання біля їх меж ще більшої кількості ракет і кораблів, оснащених зенітно-ракетними комплексами "Іджіс". "Я думаю, що ейфорія проходить", - додав він.

Ще б! Думаю тепер в Кремлі пройде не тільки ”ейфорія”, але і всі ілюзії щодо того, якого сорту перезавантаження підготували американці Росії. Стару, страхітливу і нечувано дорогу систему НАТО міняють на нову - ще страшнішу і розгалужену, та і переговори тепер ведуться не з парою скривджених малозначущих східноєвропейських держав на зразок Чехії і Польщі, а з могутніми Великобританією і Австралією, причому американський Сашок похвалився, що робота по схваленню нової в Сенаті США вже ведеться, а сама програма почнеться, якщо не в цьому, то точно наступного року.

А щоб кремлівська ейфорія взагалі змінилася повною тугою і смутком, Шурік від міжнародної безпеки пообіцяв, що радар нової системи буде розміщений вже не в Польщі, а в Україні, причому українські представники вже ”виразили інтерес” до участі.

Хвилиночку! Можливо ці самі ”українські представники” неуважно слухають виступи свого президента, який багато разів повторював, що база російського флоту в Севастополі повинна бути виведена до 2017 року з однієї важливої причини – в Україні за конституцією немає і не може бути іноземних військ і чужих військових баз.

Не будуть же радаром на Україні управляти американські пташниці з Південної Дакоти або Нью-йоркські стриптизерки?Так, що думаю, що вже завтра загорілий (за версією Берлусконі) американський президент одержить відсіч із цього приводу від українського. Адже обидва чваняться своєю ”демократичністю”, а немає нічого у світі демократичнішого, ніж слідувати духу і букві як власної конституції, так і поважати конституції інших країн.