Власті України обіцяють штрафи замість в'язниці за економічні злочини, але не для всіх

 

Статуя богині правосуддяЗакон, що відміняє кримінальну відповідальність за деякі економічні злочини, набув чинності в Україні 17 січня. Опозиція і експерти вважають, що його застосування буде вибірковим і на користь властей.


"З 17 січня в Україні перестануть садити за контрабанду", - такий був найпопулярніший заголовок повідомлень в українських ЗМІ, що розповідають про ухвалення закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)".

Цей документ, внесений президентом Януковичем, Верховна рада прийняла 15 листопада 2011 року. Закон викликав обурення української організації міжнародних автоперевізників. Опозиція звинуватила владу "у вибірковій декриміналізації економічних злочинів".

Обіцянка "стандартів гуманізму"Віктор Янукович

Хотя замість позбавлення волі за деякі економічні злочини новим законом вводяться штрафи, це не виключає призначення судом суворішого покарання, але тільки в разі несплати штрафу в строк. У виконання прийнятого закону на початку січня 2012 року уряд визначив ще і порядок внесення грошової застави як запобіжний захід, який замінить взяття під варту, що широко практикується зараз.

Віце-прем'єр Сергій Тігіпко назвав закон "першим кроком на шляху реформи кримінальної юстиції, направленої на впровадження європейських стандартів в правоохоронній сфері і на шляху поліпшення інвестиційного клімату в країні". Підписуючи закон президент Віктор Янукович говорив про "ствердження стандартів гуманізму" і "зменшення кількості випадків застосування запобіжних заходів у вигляді утримання під вартою".

Юлія Тимошенко махає з вікна київського СІЗО, липень 2010 рокуЗвільнять не всіх

В кінці 2011 року генпрокурор України Віктор Пшонка зобов'язав своїх підлеглих до введення в дію нового закону випустити із слідчих ізоляторів затриманих по декриміналізованих статтях кримінального кодексу. Проте це ніяк не позначилося на долі екс-прем'єра України Юлії Тимошенко. Прийнятий парламентом закон не торкнувся статті, по якій вона одержала сім років в'язниці.

Всі спроби опозиційних фракцій провести через парламент необхідні для звільнення Тимошенко зміни невблаганно натрапляли на протидію провладної більшості. Його представники аргументували свою позицію небажанням "приймати закони під одну людину". А на початку січня спікер парламенту Володимир Литвин категорично відмовився навіть внести обговорення проекту опозиції до порядку денного, після чого на знак протесту фракція БЮТ-"Батьківщина" покинула зал засідань.

Директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран в інтерв'ю назвав боротьбу парламентської опозиції "чесною спробою звільнити Тимошенко і демонстрацією Євросоюзу і всьому світу, що влада цього не хоче". Разом з тим, сам по собі новий закон, за словами політолога, "як будь-який інший, використовуватиметься на користь влади, поки не буде проведена судова реформа, і суди не стануть незалежними від влади і корупції".

Перевізники загрожують страйкомУкраїнські купюри

Напередодні вступу в силу закону про декриміналізацію контрабанди та інших економічних злочинів, Асоціація міжнародних автоперевізників України пригрозила властям страйком. Як сказав віце-президент асоціації Юрій Кучинський, в законі містяться поправки до Митного кодексу про конфіскацію транспорту, вантажу і про накладення руйнівних штрафів на перевізників "за надання супровідних митних документів, що містять неправдиву інформацію".

Вся відповідальність, вважає Кучинський, покладається на перевізника, а не на укладача документів і відправника вантажу. Він заявив, що це суперечить міжнародним нормативам і конвенціям, по яких експедитори відповідальні тільки за кількість товару, що перевозиться, його маркування та упаковку.

Як повідомили журналістів в адміністрації президента, садити в Україні перестануть за здійснення 17 видів економічних злочинів. Серед них підробка документів, незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, умисне приховування майна або надання помилкових відомостей про походження коштів, призначених для покупки держвласності, що приватизується, обман покупця або замовника.